Коментарі
цікава і щоразу інакша! буду втретє))
Дуже гарна вистава, обов"язково відвідаємо і на цей раз ))))
Я теж з задоволенням поїхав би... Але на жаль живу не у Києві. Та і часу зараз немає поїхати...
ура! наомі мєга!!!
Про це я знаю. Тож я про це і питав, в банк складнувато йти просто
аа як?:) без банку – на вході:)
ем, а шо без банку ніяк?)
Чекатимемо!;) Буде весело!
Із задоволенням прийдемо з малим!!!
друзі!
Звідки ви взяли отой дивний факт, що "перша збірка поета вийшла тільки через 20 років після його смерті"???? Антонич сам ретельно укладав збірки. елементарно подивіться хоча б вікіпедію:
# Привітання життя: книжка поезій. Львів, 1931;
# Велика гармонія (збірка друкувалась 1932-33 рр. у періодиці; повністю надрукована 1967 р.);
# Три перстені: поеми й лірика. Львів, 1934;
# Книга Лева. Львів, 1936;
# Зелена Євангелія. Посмертне видання. Львів, 1938;
# Ротації. Посмертне видання. Львів, 1938;
Як бачимо, тільки два посмертних видання. Може ви маєте на увазі в Радянській Україні, то це мабуть аж в 1967 Павличко видав збірку "Пісню про незнищенність матерії" чи в діаспорі теж до 30-річчя вийшли "Перстені молодості" чи "Зібрані твори"?
Я тобі вже у ЖЖ давала посилання, але ще раз: http://magdalena.ucoz.ua/publ/ 4-1-0-59
Дорогі друзі!
Львів також радо прийме у себе Антонич-фест на літературно-мистецькій виставці "П'яний дітвак із сонцем у кишені", яку ми зараз готуємо до відкриття у грудні, аби святкування Антонича не закінчилося першими числами жовтня ))
про магніти?:) нашо...
а чого блог-запис, ане наголовну?
ага, я ще подумала, а який же прихований сенс у магнітику "минск з трьома зірочками" О:)
Думаю, розкривати в такий спосіб роль постатей на кшталт Паскаля – те що треба! Сам неодмінно подивлюся (оскільки не є фізиком;)).
Круто :) Надіюсь встигну і не засну :)
Посетили второй день фестиваля. После того, как узнали о прогнозированных бюрократических препонах, чинимых государством, в т.ч. Министерством культуры и неожиданном жлобстве меценатов (больших украинских производителей, заводов, мобильных операторов) при организации феста, все вопросы отпали сами собой. Тогда становятся понятны и скромность оформления и малое количество/отсутствие скульптур, картин и т.п., правда в третий день в этом ожидаются положительные сдвиги. Лучшее, что может сделать наша псевдоукраинская власть – это не мешать.
Место проведения выбрано просто супер – вдалеке от мира рекламы, денег и и опопсевшей пивной молодежи. В то же время рядом совсем с метро “Берестейська”.
Театральная часть поздно вечером, при свете прожекторов в плотном кольце, образованном зрителями – понравилась. Выставка моды в этническом стиле потрясла без преувеличения. Но главной удавшейся фишкой фестиваля следует считать музыкальную часть – хороший звук и состав участников, драйв и море энергии, передающееся и обволакивающее окружающих. Понравились Росава, “Пропала грамота”, “Оркестр Янки Козырь” просто удивил – настоящая мистерия звука, живая и яркая.
Хотелось бы чтобы побольше звучало самих стихов Богдана-Игоря Антонича, человека, реализовавшего свой талант за короткое время и пробившегося через преграды провинциального мышления на дорогу передовых мыслей своего времени, мирового искусства. Человека писавшего для нас:
З усіх людей найбільше я щасливий,
будую білий калиновий міст.
Мій дім скляний не з казки, лиш правдивий.
Великої моєї філософії
такий безглуздий зміст.
Не заплачу стражданню й горю мита,
люблю риск, небезпеку й сум’яття.
Я є рушниця, радістю набита,
якою вистрілю на честь життя.
Я п’ю його до дна, без сумнівів, без журб і бід,
ніщо, що людське, – не є мені чуже,
а що сьогодні я не маю грошей на обід, –
байдуже.