Волинь: Відбувся «Антонич-фест» [Випуск № 38 (944)]

Сто років тому в лемківському селі народився хлопчик, довгожданий син священика, якому дали незвичне ім’я — Богдан-Ігор. Йому судилося коротке життя — лише двадцять дев’ять років, але цього виявилося достатньо для слави. Сьогодні ім’я Богдана-Ігоря Антонича стало символом української поезії, певним трендом, за яким і любов до рідної землі, і космічні мотиви, і містичне розуміння всього живого на планеті. Поезія Богдана-Ігоря Антонича настільки близька сучасній людині, що саме молодь і стала активним творцем і учасником імпрез, присвячених ювілею поета.

У Києві, в парку «Нивки», який більше схожий на дикі хащі, відбувся 2-4 жовтня «Антонич-фест». За сприяння Рівненської обласної ради на цьому фестивалі вдалося побувати 3 жовтня групі молоді з патріотичних громадських організацій. Спочатку було дивно бачити гурт людей, вбраних у автентичний або дизайнерський одяг з використанням етномотивів, відчувати спокійну розслабленість і пасторальність майже в серці велетенського мегаполіса. Але до кінця вечірньої програми душа раділа від тієї кількості молодих облич, осяяних щирим патріотизмом. Як сказав фронтмен гурту «Кому вниз» Андрій Середа: «Дякую, що ви є». Своєрідний показ моделей одягу від студії «Мокша» був однією з незаперечних родзинок програми і ніби повернув глядачів у ту епоху, до якої линув серцем Богдан-Ігор Антонич, пишучи: «Я — закоханий в житті поганин». А музична частина суботнього вечора була дуже достойною : «Пропала грамота», «Росава» і «Оркестр Янки Козир» засвідчили, що в Україні є музика, гідна називатися європейською.

І все ж, при всій повазі до інших учасників фесту, було зрозуміло, що для більшості глядачів головне дійство — виступ легендарного гурту «Кому вниз». У майже абсолютній темряві, що освітлювалася лише сценічними прожекторами, над парком ( чи лісом?), над сотнями молодих облич і піднесених рук, линув дивовижний голос Андрія Середи. «Ворони», «Мамай», «Швачка», «Птах на ймення Нахтігаль», -і, як і двадцять років тому на першій «Червоній руті» — «Суботів».

Вражень у нас усіх – і старших, і молодших учасників поїздки, було багато. А головний висновок: якшо є в Києві такі хлопці, як організатор фестивалю Богдан Логвиненко; якщо є молодь, яка прагне потрапити в дивовижну атмосферу «Антонич-фест», «Україна є і буде. Та міфологічна і автентична Україна, яку оспівував Богдан-Ігор Антонич.

Світлана Ніколіна, голова РОО УНП